- попелище
- -а, с.1) Місце, куди викидають попіл.2) Купа попелу.3) Спалена, зруйнована будівля, селище і т. ін. || перен. Що-небудь зруйноване, знищене.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
попелище — ПОПЕЛИЩЕ, а, с. Зад, задница. Садись на попелище. От «попа»; Ср. «пепелище» … Словарь русского арго
попелище — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Спондовский сельсовет — Спондовский сельский Совет Страна Беларусь Статус Сельский Совет Входит в Островецкий район Включает … Википедия
згарище — (місце, де була пожежа; те, що лишилося після пожежі), пожарище, попелище, пожарина … Словник синонімів української мови
погорелиско — ка, ч. Пн. Пожарище, згарище, попелище після пожару … Словник лемківскої говірки
попелиско — ка, с. Пр. Попіл, що залишається після вогнища або пожару; попелище … Словник лемківскої говірки